Наші Книги
Пісня Марії. Антологія естонської поезії та прози
“Пісня Марії” – унікальна колекція поетичних та прозових текстів, в яких простежується глибоко вкорінена повага до природи Естонії, ніжне й шанобливе ставлення до неї, потреба та бажання захисту природи, осмислення її ролі в житті кожного з нас; звернення до Діви Марії із проханням подбати про естонську землю, бо ж недарма Естонія носила колись імʼя “Земля Марії”; перепрочитання текстів Фанні де Сіверс та намагання схопити неословлене в тексті.
Окрім унікальності текстів, що увійшли до книги, антологія неповторна ще й через своє художнє оформлення. Рукотворний черпаний папір із майстерень “Лабора”, збита вручну докупи обкладинка, пергаментний перепліт, написані тушшю тексти та величезні ілюстрації. В такому вигляді книга доступна в єдиному екземплярі.
Повна секретів і відкриттів антологія зберігається в скрипторіумі Центру Української Культури, де чекає на знайомство з гостями й друзями Центру.
До книги увійшли як тексти класиків, так і представників сучасної естонської літератури; тексти, які відомі всім та тексти, які стануть для когось несподіваним відкриттям. Зібравши їх докупи, ми – упорядники та художники “Пісні Марії” – хотіли висловити свою повагу та захоплення естонською літературою та її неймовірними авторами.
Анатолій Лютюк – ідея та концепція книги, ілюстрації до віршів
Аста Пильдмае, Тііт Алексеєв та Катя Новак – вибір текстів та упорядкування антології
Тііна Кулл, Ольга Стрюцька – каліграфічне оформлення антології
Татьяна Яковлєва – оформлення першої сторінки
Майстерні Лабора – черпаний папір
Пісня Марії. Діти.
Рукотворна книга “Пісня Марії. Діти” має на меті зібрати якнайбільше історій від естонських дітей про природу Естонії, їхні улюблені міста й місця, дерева, садки, городи; про звірів, пташок і комах, яких вони помічають довкола і про яких піклуються.
За допомогою нашого проекту прагнемо поглибити розуміння землі, де ми живемо, як в естонців, так й у місцевих українців.
Головною метою проекту є дати можливість естонцям зберегти у книзі власні думки та історії про свою землю, власний досвід спілкування з природою та своє уявлення про Землю Марії — Естонію. Усі написані історії зберігатимуться у скрипторіумі Центру Української Культури в Таллінні.
Оскільки у нашому Центрі щоденно лунає молитва за природу Естонії, то з роками ми навчились приділяти все більше уваги нашій природі, і цей досвід ми прагнемо передати далі. Ми переконані, що найкраще це вдається через мистецтво та мистецькі проекти із залученням дітей та молоді. Для нас у Центрі кожний вид мистецтва є своєрідною молитвою.
У рамках проекту просимо в учасників описати свій досвід спілкування з природою, створивши про це текст або малюнок. Для нас важливо дати можливість дітям, юнакам та юнкам розповісти свою історію про важливі для них рослини, дерева, озера і болота, трясовини, пташки, тварини й комахи за яких вони би просили Діву Марію взяти їх під свій захист.
До участі у проекті запрошуємо усіх — тих, хто вважає себе вірянином і ні. Ми прагнемо залучити людей в ім’я зрозумілої та важливої мети — збереження естонської народної культури та шанобливого ставлення до природи Естонії.
Запрошуємо вас до участі в проекті, який триватиме до кінця 2025 року. Учасникам проекту ми пропонуємо безкоштовні майстер-класи з мистецтва ілюстрації та креативного письма, також екскурсію Центром Української Культури. Будь ласка, напишіть нам! Наша пошта: ukk.tallinn@gmail.com
До майстер-класів плануємо залучити дітей та молодь із усіх 15 регіонів Естонії, аби урізноманітнити прописаний в історіях досвід та вирізнити сприйняття і прийняття природи у різних регіонах нашої країни.
Ідея проекту, обкладинка та ілюстрації – Анатолій Лютюк
Художня рада – Анатолій Лютюк, Катя Новак, Тііна Кулл, Татьяна Яковлєва, Ольга Стрюцька, Нестор Лютюк
Саморобний черпаний папір – майстерні Лабора
Перелік тварин та рослин із кожного регіону – Музей природи Естонії
Зображення тварин – Лііза Марія Мурдвее
Карти регіонів Естонії – Єлизавета Пересада
Оформлення першої сторінки – Татьяна Яковлєва
Майстер-класи з креативного письма – Катя Новак
Майстер-класи з ілюстраціїї – Анатолій Лютюк, Тііна Кулл
Проект втілено та підтримано завдяки Культурному Фонду Естонії. 
Поетична Червона Книга Естонії
Кожна з серії книг, відомої як Поетична Червона Книга є збіркою віршів та ілюстрацій про флору і фауну тієї чи іншої країни, які знаходяться під загрозою зникнення. Після того, як ілюстратор та каліграф виконають свою роботу, оригінали книг друкуються на виготовленому вручну в майстернях Labora папері, і потрапляють до нашого палітурника, який вручну з’єднує кожну сторінку.
Ми запустили нашу творчу роботу з публікації перших двох книжок ручної роботи, відомих під назвою Поетична Червона Книга: Естонія (з віршами Тімо Марана та ілюстраціями Нестора Лютюка) та Поетична Червона Книга: Україна (з віршами різних авторів та ілюстраціями Нестора Лютюка). Щоб домогтися більш широкого розповсюдження ми також виготовили факсимільні видання для обох книг та хотіли б подякувати Eesti Kultuurkapital за підтримку у виданні естонської версії книги та Міжнародному благодійному фонду «Україна 3000» за підтримку випуску українського видання Поетичної Червоної Книги. Ви можете ознайомитись з нашим поточним проектом Поетична Червона Книга: Естонія за участі краудфандингової платформи Hooandja тут.
Якщо ви зацікавлені в приєднанні до нашої поточної роботи по проекту Поетична Червона Книга, читайте докладніше про наші основні вимоги тут. Дякуємо!
Ковчег унікальних культур
Наше спільне завдання в проекті Ковчег унікальних культур полягало у тому, щоб з’ясувати, чи існує якийсь спосіб зібрати саму суть цілого народу в єдину книжку ручної роботи. Ми вважаємо, що ця ціль була досягнута нашим першим виданням Ковчегу, завдяки натхненному циклу віршів про гуцулів Марії Корпанюк. Поєднуючи її вірші разом з вражаючими ілюстраціями Анатолія Лютюка та історичними фотографіями, знайденими нашими партнерами в Національному музеї Гуцульщини, а також наданими сотнями гуцулів з карпатських гір, наша книга допомагає пояснити, що саме робить гуцулів та їхню культуру настільки унікальною.
За щедрої підтримки колишнього губернатора Івано-Франківська Михайла Вишиванюка ми змогли зробити тридцять копій книг ручної роботи з власноруч виготовленого паперу, а потім надіслати їх до тридцяти найбільших світових бібліотек. Якщо вам цікаво подивитися, як створювалася наша книга, ви можете переглянути її електронну версію на сайті Національної бібліотеки Естонії. Ми сподіваємось, що наша книга допоможе зберегти унікальні традиції гуцулів для багатьох поколінь.
Якщо вам подобається те, що ви бачите, повідомте нас про це! Ми також шукаємо нових спонсорів, які б допомогли нам створити факсимільне видання, щоб й інші могли отримати можливість потримати цю унікальну книгу в своїх руках та насолодитися дивовижними віршами Марії про гуцулів.
Kнига Добра
Щоб зберегти традиційні ремесла, Центр Української Культури присвятив себе створенню книг вручну. Тому, дозвольте запропонувати вам спеціальний візуальний екскурсі по процесу виготовлення Книги Добра. І, якщо вас зацікавило, то Книга – це збірка розповідей про проявлене під час війни добро.
Створення книги від початку до кінця – це тривалий та інтенсивний процес, в якому стародавня майстерність переплітається з найкращим в сучасному світі. Ми поєднали в Labora наші традиційні навички з виготовлення паперу, палітурок та каліграфії так, щоб вони разом працювали з найсучаснішими інструментами: від потужного програмного забезпечення для редагування і до фотополімерних друкарських пластин.
Але досить слів. Як каже популярне прислів’я, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Прослідкувати за нашим творчим процесом, а також подивитися, як з’являється Книга Добра, ви можете натиснувши на зображення нижче. Детально ознайомитись з готовою книгою ви можете натиснувши тут. Ми хотіли б подякувати Фонду «Чисті Серцем» за підтримку публікації цієї книги.
Наші Вітрини
Наш талінський ковчег
І все ж, уявіть собі, якщо зможете, Ковчег, призначений для збереження видів, що знаходяться під загрозою вимирання. Такий Ковчег не може бути ще одним зоопарком або ботанічним садом, оскільки це лише зменшить кількість тварин та рослин, які вже перебувають під загрозою зникнення. Ковчег повинен охопити справжній дух кожної окремої істоти, не додаючи жодних додаткових загроз для скорочення їх популяції, а також природних середовищ існування.
Талліннський Ковчег зникаючих видів – це саме такий ковчег. Взявши Ноїв Ковчег за взірець, ми вирішили створити власний альтернативний ковчег. Ми почали збирати пари унікальних дерев’яних іграшок, виготовлених майстрами для представлення зникаючих видів з усього світу. Багато з цих іграшок було створено з можливістю переміщення і стали невід’ємною частиною нашого механічного театру. Ці специфічні іграшки тепер зібрані в Нашій Вежі. Ми сподіваємось, що їх кількість буде постійно зростати, зберігаючи зникаючу красу кожного із створінь світу, що перебувають під загрозою вимирання.
Дякуємо місту Таллінн за те, що зробили наш Ковчег вимираючих видів частиною спадщини міста як столиці європейської культури в 2011 році.
Фестиваль Української культури “Птаха Щастя” (Õnne Lind)
Щороку Український культурний центр організовує фестиваль, присвячений українській культурі в Естонії. Нашими колишніми спонсорами були місто Таллінн та Інтеграційний фонд. У рамках нашого фестивалю відвідувачі можуть дізнатись про багатство наших етнографічних колекцій, насолодитися живими концертами української музики, та навіть приєднатися до наших практичних майстер-класів з виробництва паперу та іграшок. Якщо сподобається, відвідувачі також можуть спробувати свої сили в каліграфії або розписати традиційні українські пасхальні яйця. Ми хотіли б подякувати нашим партнерам – Конгресу українців в Естонії, за допомогу в організації нашого фестивалю. Якщо ви хочете приєднатися до нас як спонсор чи партнер, або просто взяти участь у нашому фестивалі, щиро просимо!
Наша інтеграційна робота
Наш проект “Разом” (Koos)
Таллінн є домівкою для багатьох різних національностей. На жаль, контакт між етнічними групами є мінімальним. Незважаючи на мовні бар’єри, культурне сприйняття також відіграє важливу роль. Як правило, ми підкреслюємо те, що робить нас відмінними один від одного, і не помічаємо те, що робить нас подібними.
Метою цього проекту було зламати різноманітні бар’єри, які ми самі побудували навколо себе, і трансформувати наші стереотипні уявлення один про одного в щось більш позитивне. Ми зробили це шляхом об’єднання членів різних громад Таллінну під час спільної творчої праці. І так, протягом кількох місяців сотні людей, більшість з яких – діти зі своїми батьками, зібиралися в Українському культурному центрі для того, щоб навчитися робити щось своїми руками.
У той час як деякі з учасників проекту вчилися готувати, інші вчилися робити іграшки з дерева або повсті, або ж навчалися розфарбовувати великодні яйця. Працюючи разом в цих різних майстернях і навчаючись використовувати свої руки для спільної роботи, ми допомогли різним громадам Таллінну побачити одне одного не «окремо», а в рамках однієї великої творчої спільноти. Врешті-решт, усвідомлення того, як взаємодіяти разом, одночасно пояснюючи власні специфічні звичаї та традиції, дозволяє нам усім зрозуміти, що ми всі можемо бути різними та все-таки бути частиною єдиного суспільства. Ми хотіли б подякувати Європейському фонду інтеграції громадян третіх країн, Міністерству культури Естонії та Фонду інтеграції в Естонії за надану можливість втілити в життя наш “діалог робочих рук”!
Наш інтеграційний проект (Lõimumine)
У кожного є власна історія, яку б хотілося розповісти. І деякі з цих історій, якими б хотілося поділитися – це історії інтеграції в естонське суспільство, особливо якщо сім’ї імігрантів можуть простежити своє коріння в Україну чи Росію. Ті естонці, які проживали тут на протязі багатьох поколінь, також мають власні історії, і можуть розповісти як їхнє життя змінилося в зв’язку з інтеграцією новоприбулих.
Завдяки щедрій підтримці Європейського фонду інтеграції третіх країн, Міністерству культури Естонії, а також Фонду інтеграції Естонії, протягом п’ятнадцяти місяців ми працювали з різними людьми, що живуть по всій країні та представляють в Естонії три основні етнічні групи. Спільно з нашим медіа-спонсором Radio 4 ми провели семінарські заходи в Таллінні, де в якості наших партнерів виступили Національна бібліотека Естонії, Талліннська центральна бібліотека, Російський театр, а також два книжкових магазини Apollo. Потім з Таллінну ми поїхали по всій країні, щоб провести ще більше семінарів в Тартуському музеї іграшок, замку Нарва, культурному центрі Пильва, культурному центрі в Йихві та дитячому садку в Йихві.
Отже, що ми робили? По-перше, через серію каліграфічних майстер-класів ми підтримали батьків та їхніх дітей, поділитися своїми думками та історіями про інтеграцію, а потім записати їх. Далі, показавши їм приклади різних іграшок ручної роботи з Естонії, України та Росії, ми заохочували учасників семінару створити власні іграшки, допомагаючи їм таким чином розповісти свою історію інтеграції. Яким чином? Ну, ми залишили це на них.
Ми виявили, що об’єднати людей з різного культурного середовища найпростіше через спільну працю, створюючи щось власними руками. І завдяки дружній обстановці наших майстерень, люди почали працювати разом без будь-якого примусу, стаючи на шлях до міжкультурної толерантності. Також ми зібрали зразки найкращих іграшок, які зробили учасники нашого майстер-класу та додали їх до нашого існуючого набору дерев’яних іграшок, а потім ще й провели “Ярмарку дерев’яних іграшок”, де ми вшанували найкращі естонські, українські та російські іграшки, вказуючи на їх схожість.
Проект “Наша Батьківщина” (Meie Kodumaa)
Естонське відділення Української національної скаутської організації “Пласт” було рушійною силою, що стоїть за нашим трьохчастинним проектом, відомим під назвою “Наша Батьківщина”. Це залучення молодих людей віком від 7 до 27 років, які крім естонської мови, вдома також спілкуються українською, російською, польською, татарською, німецькою або іншими мовами. Мета полягала у поглибленні вдячності та знань учасників проекту у відношенні естонського суспільства. Для цього ми співпрацювали з різними школами, серед яких: Російська гімназія в Haabersti, освітній коледж в Старому місті, школа в Rocca Al Mare, початкова школа на Kalamaja, середня школа Laagna, гімназія Nõo, школа Viimsi, школа в Kadriorg, німецька гімназія та школа в Kurtna. Все це стало можливим за підтримки Міністерства Освіти та Досліджень Естонії, а також естонського Фонду Інтеграції.
Забезпечуючи молодим людям різних національностей можливість співпрацювати разом, ми також сприяли розвитку толерантності в рамках цього мультикультурного колективу, одночасно пояснюючи сенс та важливість громадянства Естонії. Спочатку ми навчали молодих людей, як працювати разом для виготовлення вручну паперу в нашій папірні. Як тільки папір став сухим, ми запросили їх у наш scriptorium та познайомили з основами каліграфії. Метою всього цього було залучити кожного учасника до написання листа з пропозиціями щодо того, як зробити Естонію ще кращою. На заключному етапі проекту ми об’єднали всі написані листи в одну книгу, щоб мати змогу поділитися ними й з іншими. Ця колекція пропозицій буде цікавою для будь-кого в Естонії, оскільки вона відчиняє нам вікно в думки нашої молоді.
Наш європейський проект “Колиска” (Häll)
Ми всі народжуємося однаково. Ми всі народжуємося безпорадними. Нам усім потрібна любов та опіка наших батьків. І протягом перших двох років життя колиска стає осередком нашого існування, місцем, де ми проводимо найбільше часу: відпочиваючи, зростаючи і розвиваючись.
За сприяння Європейського фонду інтеграції громадян третіх країн, Міністерства культури Естонії та естонського Фонду інтеграції ми зібрали людей різних національностей, багато з яких найближчим часом збиралися стати батьками, для того щоб дати їм шанс побудувати колиску власноруч. Щоб допомогти їм, ми показали нашу власну колекцію колисок ручної роботи з Естонії, України, Росії, Польщі та Фінляндії.
Під час майстер-класу учасники також отримали можливість ткати дитячі ковдри та відвідувати семінари про те, як виховуються діти в різних європейських культурах, як з етнографічної так і з психологічної точки зору. Мабуть найкращою частиною кожного дня були вечори проведені разом, коли після довгої роботи ми ділилися досвідом виготовлення колисок, а також своїми колисковими піснями. Оскільки колиски є чимось настільки близьким та дорогим серцю кожного, наші майстер-класи стали справжнім хітом та набули значного висвітлення в засобах масової інформації.
Наш проект “Естонська народна іграшка” (Eesti Lelud)
Яка дитина не любить гратися іграшками? А чи було щось більш захоплююче, ніж тримати нову іграшку в руках? А що може бути краще, ніж навчитися робити іграшки власноруч? Якщо б ти отримав таку владу, то в тебе ніколи б не закінчувалися нові іграшки!
Метою нашого проекту “Естонська народна іграшка” – було зібрати молодих людей з різних етнічних, мовних, культурних та соціальних груп для створення старовинних естонських іграшок вручну. Дізнавшись про історію цих іграшок та про те як їх зробити, учасники нашого семінару отримали нагоду розширити свої знання про Естонію та поліпшити розуміння її культури. Якою б мовою вони не говорити вдома, дуже важливо, щоб наша молодь навчилася співпрацювати в багатокультурному середовищі, тим самим забезпечуючи міцне майбутнє нашої країни.
Під керівництвом професійних ремісничих, юні учасники семінару дізналися, як виготовити традиційні естонські іграшки з дерева, тканини та інших матеріалів. Вони також отримали шанс побачити подібні іграшки, виготовлені сусідніми культурами. Серія семінарів завершилася виставкою іграшок, виготовлених в вежі Grusbeke. Наш майстер-клас з виготовлення іграшок був би неможливим без щедрої підтримки Європейського фонду інтеграції громадян третіх країн, Міністерства культури Естонії та Фонду інтеграції Естонії.