Мав щастя відвідати “Неньку”…
2 дні, а вражень..!!! Спробую розділити на 3 частини, але об`єднані позитивом.
1. Київська Богема в гарному розумінні слова.
2.Гуманітарна допомога від Естонії на сході України.
3. Українські “небідні люди”, які не дратують статками, а зберігають історію України та формують Націю.
Отже, сьогодні про київську Богему.
6. 11. 2019 року, в Києві, в кінотеатрі Жовтень, відбувся предпоказ фільму “Казка про Коника”. Про фільм зараз я не можу говорити. Скоро буде презентація і люди в Естонії та Україні дадуть свою оцінку. Але Ті, Кого я побачив, то це шось… Молоді, освічені, щирі, з азартом. Подорожували з звичайною табуреткою від океану до океану знімаючи фільми. Хто автостопом проїхав через всю Південну Америку. Фотокореспондент вчора приїхав з передової, а завтра відкривається його фотовиставка в Аргентині,а сам він їде до Німеччини. Вони не просто знають толк в свої справі, а є частиною світового кіномистецтва, світової культури. Постріляні та побиті на Майдані. Незломані , нескорені, не куплені. А яка в них кав`ярня в закритому київському подвір`ї! А яке вино та тютюн! (Господи, прости за тютюн). А які розмови… ні стону, ні жалоби.
Така вона українська еліта… Щоб часом кого не забути, то не пишу імен, ні Уляни, ні Дениса, нікого… Клас!
Друзі, дякую що Ви в мене є!