Наслідуючи Митрополита Андрея.
Вимріюючи яким має бути в Естонії Український пасторальний комплекс, перед собою я мав наглядний приклад з життя та творіння всіма нами любимого митрополита Андрея Шептицького. Молитви до Митрополита Андрея про допомогу в створенні комплексу стали частиною мого життя. Отець Роберт благословляв нас вервечкою Митрополита (така дорогоцінна реліквія є в нашому монастирі в Норвегії). Потім вже я попросив Андрія Гуменюка намалювати Митрополита на іконі Покрови, яка висить в нашій церкві, як подяку людині, працю життя якої я брав за основу в творенні концептуального проекту Пасторального комплексу в Естонії.
Один прекрасний священник любив та тримав кота. Отець любив говорити: “Св.Герасим був великий молитовник і в нього був Лев. Я людина маленька, і тому тримаю кота”. Отже. Митрополит – людина велика – створив великий музей. Ми з друзями – люди маленькі, і створили маленький музей.
Музей сакрального та народного мистецтва Центру української культури в Таллінні.
Музей був заснований в 2000 році завдяки прекрасній людині – Михайлові Вишиванюку.
З паном Михайлом ми довго обговорювали який то має бути музей. Для формування експозиції музею Він запросив ведучих фахівців з питань культури та музейної справи Прикарпаття. Колекція, яка представляє культуру Прикарпаття була сформованна в Івано Франківську і передана в наш музей. Далі поповнення експозиції надходили від приватних жертводавців, а також за сприяння Міністерств Культури Естонії та України.
Виїзна виставка музею в монастирі Піріта 
Виїзна виставка робіт Ніни Винник та ікон Андрія Гуменюка в Державній народній бібліотеці Естонії
Хочу Вам розповісти лише про деякі колекції та експонати нашого музею:
1. Поетична Червона Книга Естонії та України.
Зустрів я давню колєжанку Лілію Чикальську, голову Союзу Українок Естонії. Сказав Ліля, чекай! За хвилину я Тобі розповім класний сон. Дивись. В нас є церква Матері Божої Триручиці, покровительки невинно скривджених. Робимо Поетичну червону книгу Світу. В ній тварини і рослини зі всього Світу умовно приходять в Естонію до Матері Божої, і віршами розповідають про свої біди. Лілі думка сподобалась, Вона сказала щось на кшталт американського “Вав” чи українського “Огого!” Отримавши першу підтримку – почав думати про реалізацію сна. Далі був успіх, благословення Книги Блаженнійшим Любомиром Гузаром, передача Книги Святійшому Отцю Папі Римському Франциску, Королеві Данії та передача Книги в найбільші Бібліотеки світу і т.д. Але по сьогодні для мене залишилась найціннішою похвала та оцінка пані Лілі, яка зрозуміла, підтримала і дала мені надхнення реалізувати сон. Оригінал книги – це ікони Матері Божої Триручиці покровительки Естонії та України, та зображення рослин та тварин зі зверненнями до Діви Марії, зберігається в примішенні музею під церквою. Щоденно коло нього читається молитва “за Землю ,на якій ти живеш.”
2. Ляльковий театр. Вистава “Лиймуміне”
Хотілось розповісти відвідувачам музею про Естонію. Про тих прекрасних людей, які живуть тут. Розповісти про українців, які емігрували в Естонію. Про спільні випробування, які випали на долю українців та естонців. Так народилась лялькова вистава.
Як сказала Президент Естонії Керсті Кальюлайд: “Кожна птаха співає свою пісню”. В наших театральних мініатюрах розповідь ведеться від імені птахів. Всі історії написані по мотивам реальних подій.
Фото: Як естонець Борис Кабур,був висланий в Сибір, придумав бензопилу”Дружба”,чим полегшив роботу висланим українцю та поляку на лісозаготовках в тайзі.
Фото: Як Українка знайшла своє щастя в Естонії – танцювали з естонським парубком і потім в капусті знайшли дитину.
3.Ляльковий театр 7 Чеснот та 7 гріхів
Ця багаторічна робота є продовженням нашої теми, якою ми з друзями займаємось багато років: виготовлення нетрадиційних посібників для катехизаціїї.Один із напрямків роботи нашої церкви є християнська екологія. В нашому ляльковому театрі ми іграшками розповідаємо людям про 7 гріхів та 7 чеснот пов’язаних з питанням екології. В проекті крім Естонії, ще взяли участь молоді люди з Італії, Франції, Германії, Норвегії, Швеції, Фінляндії та України. Театр конструйований так, що в зимі він має демонструватись в приміщенні під церквою, а літом на подвір’ї. Це уможливлює круглорічне використання театру для катехизації.
Гріх “Скупість” або “Avaritia”. Дідько Mammon та його відпоручниця жаба спокушають дівчину, яка варила сир, ради великого прибутку купити старий поломаний сироварний завод і закоптити небо Естонії. 
Гріх “Блуд” або “Luxuria”. Дідько Asmodei, та його відпоручник козел спокушають естонського рибалку ради “залізної жінки” залити нафтою море, та залишити сім’ю. 
Ангел, в виді дружини рибалки, молиться за нього, та повертає його в сім’ю…
4. Українські писанки.
Початком цієї колекції є подаровані музею 600 писанок з Івано-Франківщини.
Надалі поповнення колекції надходили з різних регіонів України від різних майстрів – зокрема таких відомих в світі писанкарів як Олег Кіращук, Одарка Онищук(Канада), Тетяна Коновал. На професійний рівень писанкрство в Естонії вивів Олег Кіращук. Пан Олег, перебуваючи в Естонії, вивчив мистецтву писанкарства місцевих художників. Центр Української Культури щороку проводить майстеркласи з писанкарства для сотень дітей та дорослих. Дружина Посла України в Естонії, світлої пам’яті пані Олена Крижанівська започаткувала майстер класи для представників посольств всіх держав представленних в Естонії. Марія Черепаха, Тер’є Трочинська, Богдан Лютюк разом з естонськими представниками та українськими партнерами внесли під захист ЮНЕСКО традицію українського писанкарства в Естонії!
Фото: Олег Кіращук – Воїн та писанкар, засновник школи писанкарства при Центрі Української Культури. 
В нашому музеї є ще такі прекрасні колекції:
Художник-наївіст Ніна Винник. 7 книг 97см х 70см та більше 50 килимів, виготовлених в техніці аплікації.
Акварелі Олени Запорожець.
Фото: Відкриття виставки акварелей Олени Запорожець в Музеї
Кераміка Оксани Мартинович та Дмитра Каганюка.
Велика колекція українських народних іграшок, зібрана відомим українським етнографом та мистецтвознавцем Людмилою Герус.
Колекція українського одягу Гуцульщини та Покуття кінця ХІХ-поч.ХХ ст. Консультант Ярослава Ткачук, директор Національного Музею Гуцульщини та Покуття в Коломиї.
Колекція українських рушників. Більшість регіонів України.
Колекція сорочок. Більшість регіонів України.
Колекція українських прикрас. Більшість регіонів України.
Колекція українських грошей.
Десь читав слова Митрополита Андрея. Приблизно такі, що добрий господар ховає своє зерно в декількох шпліхерах – коморах. Як один згорить – то другий спасе родину. Я не думаю, що в Україні пропаде цікавість до своєї культури і вона зникне. Але. В Україні мають знати те, що в світі є багато господарів – послідовників Митрополита Андрея, які закордоном зберігають Українську матеріальну культуру і з задоволенням поділяться цією спадщиною з Україною.
