Хто пам’ятає, хто ні, що в мене був пост про небуденне поздоровлення двох моїх друзів – Катерини й Тетяни. Цікаво, що мені також прийшло багато поздоровлень з усього світу, з яких я хотів би виділити також два не зовсім буденних. Перше небуденне з України: друзі Центру Української Культури знають про створену нашим колективом каплицю, в якій проводиться щоденна молитва за природу Естонії і також за українських біженців, за тих, хто загинув на російсько-українській війні та за ті чисті душі, які мають народитися в еміграції. Для продовження іконосфери каплиці у нас була задумка створити ікону Матері Божої – покровительки біженців. Після довгих переговорів та дискусій ми вирішили звернутися зі своїм проханням до українських митців: Романа Зілінко – доктора богословських наук, іконописця, інтелектуала, українського інтелігента, та Олексія Чекаля – українського каліграфа світового рівня, з таким іменем, званням і визнанням, що я навіть боюсь перераховувати, бо точно щось забуду. І перед моїм Днем народження Олексій зателефонував, сказавши, що зробив подарунок мені на День народження – каліграфічний ескіз молитви за українських біженців до ікони, яку створив Роман Зілінко. З неприхованою гордістю і радістю за українських митців представляю вам, друзі Центру Української Культури, це чудо мистецтва, яке разом з іконою Матері Божої – покровительки Естонії, роботи українського художника Андрія Стасевського, знаної в світі людини, та каліграфа світового рівня Татьяни Яковлевої, створить неповторну іконосферу в нашій каплиці. З прибуттям ікони в Естонію українські біженці зможуть кожної неділі прочитати свою молитву до Матері Божої – покровительки біженців.
Другий несподіваний подарунок я отримав від нашого друга Прііта Геродеса – голови колегії геральдиків. Цей подарунок особливо зворушив мене та моїх друзів. Справа в тому, що Центр Української Культури – одна із найавторитетніших українських організацій в Естонії, яка з 2014 року допомагає Україні, і є найбільшим постачальником засобів захисту серед громадських організацій Естонії. Центр УК зібрав і передав в Україну гуманітарної допомоги на суму 3.5 мільйона євро. І як то можна пережити русскому міру? На знеславлення нашого імені були викостані всі можливі і неможливі засоби, і ця антиукраїнська компанія проти центру і сім’ї Лютюків була проведена руками українців. З боку естонської інтелігенції, від людей, які знають нашу сім’ю і нашу діяльність починаючи з 1990х років, ми отримали сотні знаків підтримки. Виготовлення та внесення герба сім’ї Лютюків в реєстр гербів Естонії, з передачею цінностей та чеснот нашої сім’ї, стало для нас прикладом того, як можна передати інформацію про нашу сім’ю естонському суспільству. Дякую Прііту Геродесу за такий подарунок.
VAPITUNNISTUS
Käesolevaga annan teada, et olen koostanud, kavandanud ja kinkinud auväärsele sõbrale Anatoli Ljutjukile perekonnavapi, mille kirjeldus on järgmine: sinisel kilbil ülaservani ulatuv kuldne sarikas. Saatena ülal kaks kaheksanurkset tähte, all käpprist – kõik hõbedased. Täisvapil kilbi kohal hõbedane kinnine turniirikiiver. Põimik kuldne-sinine, keep pealt sinine, seestpoolt kuldne. Kiivriehiseks kolm jaanalinnusulge – sinine, kuldne, sinine. Vapikiri ORA ET LABORA –palveta ja tööta.
Selgituseks: sinine värvus tähistab usku, rahu, head tahet ja sõprust. Kuldne märgib eluandvat valgust, ülimat tõde ja pühendunud tööga saavutatavat edu. Hõbedane on tarkuse, õigluse, aususe, ustavuse ja hingepuhtuse tunnusvärv. Vapivärvid sümboliseerivad ka Ukrainat, Eestit ja Tallinnat. Sarikas tähistab loovust ja rajamist. Kaheksanurkne täht on muistne õnne- ja kaitsemärk, tähistab ka taassündi. Tähed märgivad samuti pere kaht poega. Rist on kristlikest aadetest juhitud elu ja töö sümbol.
Anatoli Ljutjuki perekonnavapp on kantud Eesti Muinsuskaitse Seltsi Heraldikakolleegiumi vapimatriklisse 12. juulil A.D. 2023
Priit R .Herodes, RdC
Heraldikakolleegiumi esimees
Свідоцтво про герб
Цим самим засвідчую, що я зібрав, оформив та подарував своєму поважному другові Анатолію Лютюку сімейний герб, опис якого наступний: на синьому щиті золота кроква, що дістає до верхнього краю. Дві супровідні восьмикутні зірки та нижній хрест виконані в сріблі. На повному гербі над щитом – турнірний шолом. Переплетіння виконано у золото-синьому, накидка зверху синя, зсередини – золота. Шолом оздоблений трьома страусиними перами – синім, золотим, синім. Підпис до герба – ORA ET LABORA – молись і працюй.
Пояснення: синій колір означає віру, спокій, добру волю та дружбу. Золотим позначають життєдайне світло, найвищу правду і досягнутий у відданій праці успіх. Срібний є знаковим кольором мудрості, справедливості, чесності та поштивості. Кольори гербу символізують також Україну, Естонію і Таллінн. Кроква символізує поміж усім творчість і творення. Восьмикутна зірка з давніх-давен є знаком щастя та захисту, вона позначає також заново народження. Зірки символізують двох синів цієї родини. Хрест є символом життя та роботи згідно з християнськими ідеалами.
Сімейний герб Анатолія Лютюка занесено до матрики гербів Колегії геральдиків при Товаристві по захисту історичних пам’яток Естонії 12 липня 2023 року.
Прііт Р. Геродес
Голова колегії геральдиків
Дякую, друзі за багаторічну підтримку в заснуванні та розвитку Талліннської парохії УГКЦ і Центру Української Культури! Дякую народові Естонії за високу оцінку багаторічної роботи нашої сім’ї на благо Естонії та України. Дякую, недруги за науку та зміцнення у вірі та переконаннях. Живемо, працюємо далі.
Про естонський менталітет: розмовляючи на цю тему з Катьою Новак, обоє раділи тому, як естонці вміють знайти спосіб, щоб увіковічити позитивну інформацію.