Театр механічної іграшки. Казка про шлюб.

від | Сер 11, 2020 | Історія Санктуаріуму

Всі ми знаємо те, що “що Господь з’єднав, людина не роз’єднає”, але … Прочитав в етнографа пані Іванни Стеф’юк про сумну, але благородну традицію розлучення в українській культурі. Було таке, що пара під час розлучення вклонялась один одному, розрізали рушник, згадували все добре і ніколи не говорили поганого про свого колишнього обранця…

Як зобразити цю традицію в іграшках, продовживши тему чеснот та дарів Святого Духа в житті сім’ї, я побачив уві сні (10.08.2020). Першу іграшку з цієї теми я придумав в цистерціанському монастирі в Норвегії в 2011 році. Дякую пані Іванні за знайдений позитив навіть у розлученні.

Сьогодні до нас завітали наші багаторічні друзі та партрнери з відділення релігієзнавства Тартуського університету. Під час ознайомлення гостей з театром механічної іграшки, з особливим зацікавленням та увагою вони поставилися до іграшок, які говорять про розлучення. Щирий інтерес естонських вчителів-теологів та студентів до цієї теми, розказану через іграшки, спонукала мене і вам показати свої іграшки про шлюб та життя сім’ї.

Обмін думками з вчителями-теологами та студентами з відділення релігієзнавства Тартуського університету

Полюбилися

Дві пташки тріпочуть крильцями та повертають голівки одна до одної або дивляться в різні сторони. Щастя, коли ми знайшли людину, з якою ми все життя дивимося в одну сторону.

Побралися

Пташка-тато в захопленні від своєї родини.

Розлучилися

Пташки, які розлучилися, розрізали свій весільний рушник, згадуючи тільки добре, подякували один одному та поплили на своїх корабликах врізнобіч, не згадуючи поганого, що сталося в їхньому житті.

Шлюб здійснюється на небесах. На жаль, розлучення останнім часом – це не окремі випадки, а масове явище. Якщо ми неспроможні зупинити цей процес, то принаймні ми в змозі повернути давню українську традицію: не говорити поганого про свого обранця.