Друзі! 

Хочу Вам  розповісти про те, як  УГКЦерква в Таллінні отримала своє ім’я.
Спричинились тому два знаки, які з’єднались в моєму сні, і дали нашій церкві ім’я Матері Божої Триручиці.

Тепер наша церква відома як церква Матері Божої Триручиці – заступниці невинно скривдженних, невинно засуджених, несправедливо ославлених (як у випадку зі святим Іваном Дамаскином з підробленням документів). Мати Марія допомогає цим людям та пояснює  те, що вони є невід’ємною частиною Божого плану. Вона захищає не тільки людей, а і все творіння  Бога – Довкілля. Така посвята Церкви зробила її особливою, доповнюючи основне призначення Храму –  Дому Господнього – проведення  християнських Богослужень.
Перший знак

Фрагмент середньовічного рельєфу

Під час реставраційних робіт Сергій Анохін, серед замурованих в стіні уламків середньовічних рельєфів, знайшов фрагмент з зоображенням камінної руки. Сергій приніс цю руку мені. Вона настільки вразила мене, що я багато місяців носив її по церкві, не знаючи куди її прилаштувати. Накінець поставив її в місце, де зараз знаходиться захристя. Під час пожежі рука знаходилась серед полум’я. Я її обмив, склеїв і поставив в себе коло домашніх ікон.

Другий знак

Подарована ікона Матері Божої Триручиці. Реставратор Петро Гуменюк.

Священник Естонської православної церкви  Емануіл Кірст подарував мені ікону та розповів про “Триручицю”. Звичайно подарунку я втішився, подякував та поставив її між домашніх ікон та камінною рукою.


Благословення на ім’я Церкви.

Плануючи  поїздку в монастир в Норвегію, я складав собі ряд питань, які хотів би вирішити з своїм духовним отцем Робертом. Головним питанням було вирішити, кому буде присвячена Церква. З отцем Павлом, сестрами Пресвятої Родини та друзями ми підготували різні варіанти посвяти. За декілька днів перед поїздкою я побачив сон, в якому були перемішані літаки, кораблі, ласламяєські автобуси, ікона Матері Божої Триручиці, обгорівша кам’яна рука, наша церква і ще багато чого… Зранку я вже тремтів від радості та хвилювання. Розповів всім про сон. Друзям сподобалось, і поїхав в Норвегію взяти благословення  посвятити нашу церкву  Матері Божій Триручиці. В монастирі я розповів отцеві Робертові про камінну руку, про ікону, про сон і про мрію як назвати Церкву. Отець на наступний день після Служби Божої Благословив це прохання…


Покровителька всього Творіння Божого.

Монастир наш в лісі, в горах. Сосни, птахи, зайці. Недалеко від келії отця живе Рись. Коли я спитав в Отця чи Матір Божа Триручиця захищає тільки невинно скривженних людей, чи природу також? – Отець відповів: “Захищає Все творіння Бога”. 
Пропоную Вашій увазі свій малюнок з “Науками  отця Роберта Андерсона”.


Друзі! А все ж я щасливий тим, що зауважував Божі знаки і в Таллінні постала така Українська Церква, якою я бачив її в своїх снах…..Щоб не було в моїх розповідях забагато “снів та містики”- доповідаю –  для мене це звичайна багаторічна практика пошуку відповіді. В більшості снів я отримую відповіді на прозаїчні питання. І то вони незавжди правильні…. Десь так…