Проекти

Дорогі друзі! В Тартуському університеті розпочався новий проект, метою якого є зібрати історії українських воєнних біженців з науковою метою. Нею є аналіз та збереження спогадів українців, які прибули до Естонії, та вже трохи тут облаштувались. Чому? Бо як ми не напишемо своєї історії, то хтось напише її за нас. Центр Української Культури в Таллінні є партнером цього проекту, а члени нашого колективу підтримують усі  заплановані цілі.
Дякуємо!

Наші Книги

Пісня Марії

В Центрі Української Культури в Таллінні відбувається багатовимірний проект, присвячений землі Марії — Мар’ямаа, Діві Марії та естонській природі. Результатом проекту стане книга ручної роботи “Пісня Марії”.

Куратор проекту та його головний наставник — засновник Центру Української Культури в Таллінні Анатолій Лютюк, відповідальна за втілення проекту — куратор літературних проектів Центру Української Культури Катя Новак. У якості наших партнерів виступають Спілка письменників Естонії та Талліннські майстри.

Можна дібрати багато синонімів до Діви Марії, але одним з них є (дослівно) земля-мати, maaema, який є притаманним естонській народній культурі. За допомогою нашого проекту прагнемо поглибити розуміння землі, де ми живемо, як в естонців, так і у місцевих українців.
Чекаємо, що до проекту долучиться цілий гурт добрих, цікавих і зацікавлених людей, з чиєю участю і підтримкою цей проект розвиватиметься і ростиме.

Головною метою проекту є дати можливість естонцям зберегти у книзі свої думки та історії про свою землю, свій досвід спілкування з природою та своє уявлення про землю Марії — Естонію. Усі написані історії зберігатимуться у скрипторіумі нашої каплиці Діви Марії —
покровительки Естонії. Чимало з них увійде до книги ручної роботи “Пісня Марії”, яка є творчим результатом нашої роботи.

Оскільки у нашому Центрі щоденно лунає молитва за природу Естонії, то з роками ми навчились приділяти все більше уваги нашій природі та природним проблемам, а також скеровувати так жити і думати інших. І найкраще це працює крізь власний досвід та за допомогою мистцетва. В Центрі Української Культури ми віримо, що кожне мистецтво — це
своєрідна молитва. У рамках проекту просимо в учасників описати свій досвід спілкування з природою, створивши про це текст або малюнок. Для нас важливо дати можливість дітям, юнакам та юнкам, а також і дорослим розповісти про своїх милих серцю рослин, дерев, озер і
боліт, трясовин і джерел, тварин і комах, за яких вони би просили Діву Марію, аби та взяла їх під свій захист. У такий спосіб ми зможемо дати слово тим, хто не може про себе розповісти людською мовою, а також спонукатимемо людей більше помічати довкола себе.

До участі у проекті запрошуємо усіх — тих, хто вважає себе віруючими та ні. Тому нашою наступною ціллю є об’єднати людей в ім’я простої і важливої мети — збереження естонської народної культури та поважливого ставлення до природи за допомогою мистецтва.
Нашою цільовою групою вважаємо українських та естонських, а також інших національстей, дітей, юнаків і юнок, які мають зацікавлення природою естонської землі, і тих, у кого таке зацікавлення можна пробудити. Чекаємо, що вони прийдуть до нашого Центру разом із
батьками, що в свою чергу сприятиме їхнім стосункам, а також передачі маленьких життєвих мудростей від покоління до покоління.

Для того, аби учасники проекту могли краще заглибитись у тему, організовуємо майстер-класи з мистецтва літератури та ілюстрації, а на додачу ще і лекції з питань екології. Під час згаданих майстер-класів вибираємо тексти та ілюстації, які і стануть основною частиною книги “Пісня Марії”. Також ознайомлюємо наших учасників із принагідними
зразками художньої літератури та традиційними ремеслами, якими і самі щоденно послуговуємось у Центрі.

До майстер-класів плануємо залучити дітей та молодь із усіх 15 регіонів Естонії, аби урізноманітнити прописаний в історіях досвід та вирізнити сприйняття і прийняття природи у різних регіонах нашої країни.

Віримо, що за допомогою нашого проекту посилиться зв’язок із природою не лише у естонців, а також і в українців, і в інших проживаючих тут народів, кого Земля Марії прийняла до себе. Віримо, що кожна людина повинна так, як уміє, молитись за благополуччя
тої землі, де вона живе.

У підсумку, Діва Марія, в контексті землі Марії — Маар’ямаа, постає як другом, до якого можна звернутись, так і мостиком між людиною та природою. І хоча проект зосереджується поміж іншим і на інтеграції українців та естонців, ми чекаємо до участі в проекті представників також інших національностей.

З чого складається наш проект:

1 З майстер-класів для дітей, молоді і їхніх батьків, з літератури, каліграфії та мистецтва
ілюстрації.

1.2 З лекцій про природу Естонії та природні проблеми.

2 З книги ручної роботи “Пісня Марії”, до якої увійдуть:

– малюнки естонських дітей разом з історіями про своїх улюбленців в природному світі
Естонії, про яких вони турбуються та яких хочуть захистити

– зразки естонської поезії, прози та драми сучасних авторів і тих, кого уже відносять до класиків літератури

Укладання літературної частини книги відбуваєьться у співпраці із Спілкою письменників Естонії. До книги увійдуть як тексти сучасних авторів, так і тих, чиє земне життя, на жаль, закінчилось. Оскільки книга є ручної роботи, то світ побачить всього один її екземпляр.

Як результат, “Пісня Марії” постає народною книгою, яка вміщує присвячені естонській природі та Діві Марії тексти із кількох поколінь літератури, які, об’єднуючись воєдино, підносяться у небо молитвою та подякою за свою Землю Марії.

Наша Поетична Червона Книга

Кожна з серії книг, відомої як Поетична Червона Книга є збіркою віршів та ілюстрацій про флору і фауну тієї чи іншої країни, які знаходяться під загрозою зникнення. Після того, як ілюстратор та каліграф виконають свою роботу, оригінали книг друкуються на виготовленому вручну в майстернях Labora папері, і потрапляють до нашого палітурника, який вручну з’єднує кожну сторінку.

Ми запустили нашу творчу роботу з публікації перших двох книжок ручної роботи, відомих під назвою Поетична Червона Книга: Естонія (з віршами Тімо Марана та ілюстраціями Нестора Лютюка) та Поетична Червона Книга: Україна (з віршами різних авторів та ілюстраціями Нестора Лютюка). Щоб домогтися більш широкого розповсюдження ми також виготовили факсимільні видання для обох книг та хотіли б подякувати Eesti Kultuurkapital за підтримку у виданні естонської версії книги та Міжнародному благодійному фонду «Україна 3000» за підтримку випуску українського видання Поетичної Червоної Книги. Ви можете ознайомитись з нашим поточним проектом Поетична Червона Книга: Естонія за участі краудфандингової платформи Hooandja тут.
Якщо ви зацікавлені в приєднанні до нашої поточної роботи по проекту Поетична Червона Книга, читайте докладніше про наші основні вимоги тут. Дякуємо!

Наш Ковчег унікальних культур

Наше спільне завдання в проекті Ковчег унікальних культур полягало у тому, щоб з’ясувати, чи існує якийсь спосіб зібрати саму суть цілого народу в єдину книжку ручної роботи. Ми вважаємо, що ця ціль була досягнута нашим першим виданням Ковчегу, завдяки натхненному циклу віршів про гуцулів Марії Корпанюк. Поєднуючи її вірші разом з вражаючими ілюстраціями Анатолія Лютюка та історичними фотографіями, знайденими нашими партнерами в Національному музеї Гуцульщини, а також наданими сотнями гуцулів з карпатських гір, наша книга допомагає пояснити, що саме робить гуцулів та їхню культуру настільки унікальною.

За щедрої підтримки колишнього губернатора Івано-Франківська Михайла Вишиванюка ми змогли зробити тридцять копій книг ручної роботи з власноруч виготовленого паперу, а потім надіслати їх до тридцяти найбільших світових бібліотек. Якщо вам цікаво подивитися, як створювалася наша книга, ви можете переглянути її електронну версію на сайті Національної бібліотеки Естонії. Ми сподіваємось, що наша книга допоможе зберегти унікальні традиції гуцулів для багатьох поколінь.

Якщо вам подобається те, що ви бачите, повідомте нас про це! Ми також шукаємо нових спонсорів, які б допомогли нам створити факсимільне видання, щоб й інші могли отримати можливість потримати цю унікальну книгу в своїх руках та насолодитися дивовижними віршами Марії про гуцулів.

Kниги Добра

Щоб зберегти традиційні ремесла, Центр Української Культури присвятив себе створенню книг вручну. Тому, дозвольте запропонувати вам спеціальний візуальний екскурсі по процесу виготовлення Книги Добра. І, якщо вас зацікавило, то Книга – це збірка розповідей про проявлене під час війни добро.

Створення книги від початку до кінця – це тривалий та інтенсивний процес, в якому стародавня майстерність переплітається з найкращим в сучасному світі. Ми поєднали в Labora наші традиційні навички з виготовлення паперу, палітурок та каліграфії так, щоб вони разом працювали з найсучаснішими інструментами: від потужного програмного забезпечення для редагування і до фотополімерних друкарських пластин.

Але досить слів. Як каже популярне прислів’я, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Прослідкувати за нашим творчим процесом, а також подивитися, як з’являється Книга Добра, ви можете натиснувши на зображення нижче. Детально ознайомитись з готовою книгою ви можете натиснувши тут. Ми хотіли б подякувати Фонду «Чисті Серцем» за підтримку публікації цієї книги.

Наші Вітрини

Наш талінський ковчег

І все ж, уявіть собі, якщо зможете, Ковчег, призначений для збереження видів, що знаходяться під загрозою вимирання. Такий Ковчег не може бути ще одним зоопарком або ботанічним садом, оскільки це лише зменшить кількість тварин та рослин, які вже перебувають під загрозою зникнення. Ковчег повинен охопити справжній дух кожної окремої істоти, не додаючи жодних додаткових загроз для скорочення їх популяції, а також природних середовищ існування.

Талліннський Ковчег зникаючих видів – це саме такий ковчег. Взявши Ноїв Ковчег за взірець, ми вирішили створити власний альтернативний ковчег. Ми почали збирати пари унікальних дерев’яних іграшок, виготовлених майстрами для представлення зникаючих видів з усього світу. Багато з цих іграшок було створено з можливістю переміщення і стали невід’ємною частиною нашого механічного театру. Ці специфічні іграшки тепер зібрані в Нашій Вежі. Ми сподіваємось, що їх кількість буде постійно зростати, зберігаючи зникаючу красу кожного із створінь світу, що перебувають під загрозою вимирання.

Дякуємо місту Таллінн за те, що зробили наш Ковчег вимираючих видів частиною спадщини міста як столиці європейської культури в 2011 році.

Фестиваль Української культури “Птаха Щастя” (Õnne Lind)

Щороку Український культурний центр організовує фестиваль, присвячений українській культурі в Естонії. Нашими колишніми спонсорами були місто Таллінн та Інтеграційний фонд. У рамках нашого фестивалю відвідувачі можуть дізнатись про багатство наших етнографічних колекцій, насолодитися живими концертами української музики, та навіть приєднатися до наших практичних майстер-класів з виробництва паперу та іграшок. Якщо сподобається, відвідувачі також можуть спробувати свої сили в каліграфії або розписати традиційні українські пасхальні яйця. Ми хотіли б подякувати нашим партнерам – Конгресу українців в Естонії, за допомогу в організації нашого фестивалю. Якщо ви хочете приєднатися до нас як спонсор чи партнер, або просто взяти участь у нашому фестивалі, щиро просимо!

Наша інтеграційна робота

Наш проект “Разом” (Koos)

Таллінн є домівкою для багатьох різних національностей. На жаль, контакт між етнічними групами є мінімальним. Незважаючи на мовні бар’єри, культурне сприйняття також відіграє важливу роль. Як правило, ми підкреслюємо те, що робить нас відмінними один від одного, і не помічаємо те, що робить нас подібними.
Метою цього проекту було зламати різноманітні бар’єри, які ми самі побудували навколо себе, і трансформувати наші стереотипні уявлення один про одного в щось більш позитивне. Ми зробили це шляхом об’єднання членів різних громад Таллінну під час спільної творчої праці. І так, протягом кількох місяців сотні людей, більшість з яких – діти зі своїми батьками, зібиралися в Українському культурному центрі для того, щоб навчитися робити щось своїми руками.

У той час як деякі з учасників проекту вчилися готувати, інші вчилися робити іграшки з дерева або повсті, або ж навчалися розфарбовувати великодні яйця. Працюючи разом в цих різних майстернях і навчаючись використовувати свої руки для спільної роботи, ми допомогли різним громадам Таллінну побачити одне одного не «окремо», а в рамках однієї великої творчої спільноти. Врешті-решт, усвідомлення того, як взаємодіяти разом, одночасно пояснюючи власні специфічні звичаї та традиції, дозволяє нам усім зрозуміти, що ми всі можемо бути різними та все-таки бути частиною єдиного суспільства. Ми хотіли б подякувати Європейському фонду інтеграції громадян третіх країн, Міністерству культури Естонії та Фонду інтеграції в Естонії за надану можливість втілити в життя наш “діалог робочих рук”!

Наш інтеграційний проект (Lõimumine)

У кожного є власна історія, яку б хотілося розповісти. І деякі з цих історій, якими б хотілося поділитися – це історії інтеграції в естонське суспільство, особливо якщо сім’ї імігрантів можуть простежити своє коріння в Україну чи Росію. Ті естонці, які проживали тут на протязі багатьох поколінь, також мають власні історії, і можуть розповісти як їхнє життя змінилося в зв’язку з інтеграцією новоприбулих.

Завдяки щедрій підтримці Європейського фонду інтеграції третіх країн, Міністерству культури Естонії, а також Фонду інтеграції Естонії, протягом п’ятнадцяти місяців ми працювали з різними людьми, що живуть по всій країні та представляють в Естонії три основні етнічні групи. Спільно з нашим медіа-спонсором Radio 4 ми провели семінарські заходи в Таллінні, де в якості наших партнерів виступили Національна бібліотека Естонії, Талліннська центральна бібліотека, Російський театр, а також два книжкових магазини Apollo. Потім з Таллінну ми поїхали по всій країні, щоб провести ще більше семінарів в Тартуському музеї іграшок, замку Нарва, культурному центрі Пильва, культурному центрі в Йихві та дитячому садку в Йихві.

Отже, що ми робили? По-перше, через серію каліграфічних майстер-класів ми підтримали батьків та їхніх дітей, поділитися своїми думками та історіями про інтеграцію, а потім записати їх. Далі, показавши їм приклади різних іграшок ручної роботи з Естонії, України та Росії, ми заохочували учасників семінару створити власні іграшки, допомагаючи їм таким чином розповісти свою історію інтеграції. Яким чином? Ну, ми залишили це на них.

Ми виявили, що об’єднати людей з різного культурного середовища найпростіше через спільну працю, створюючи щось власними руками. І завдяки дружній обстановці наших майстерень, люди почали працювати разом без будь-якого примусу, стаючи на шлях до міжкультурної толерантності. Також ми зібрали зразки найкращих іграшок, які зробили учасники нашого майстер-класу та додали їх до нашого існуючого набору дерев’яних іграшок, а потім ще й провели “Ярмарку дерев’яних іграшок”, де ми вшанували найкращі естонські, українські та російські іграшки, вказуючи на їх схожість.

Проект “Наша Батьківщина” (Meie Kodumaa)

Естонське відділення Української національної скаутської організації “Пласт” було рушійною силою, що стоїть за нашим трьохчастинним проектом, відомим під назвою “Наша Батьківщина”. Це залучення молодих людей віком від 7 до 27 років, які крім естонської мови, вдома також спілкуються українською, російською, польською, татарською, німецькою або іншими мовами. Мета полягала у поглибленні вдячності та знань учасників проекту у відношенні естонського суспільства. Для цього ми співпрацювали з різними школами, серед яких: Російська гімназія в Haabersti, освітній коледж в Старому місті, школа в Rocca Al Mare, початкова школа на Kalamaja, середня школа Laagna, гімназія Nõo, школа Viimsi, школа в Kadriorg, німецька гімназія та школа в Kurtna. Все це стало можливим за підтримки Міністерства Освіти та Досліджень Естонії, а також естонського Фонду Інтеграції.

Забезпечуючи молодим людям різних національностей можливість співпрацювати разом, ми також сприяли розвитку толерантності в рамках цього мультикультурного колективу, одночасно пояснюючи сенс та важливість громадянства Естонії. Спочатку ми навчали молодих людей, як працювати разом для виготовлення вручну паперу в нашій папірні. Як тільки папір став сухим, ми запросили їх у наш scriptorium та познайомили з основами каліграфії. Метою всього цього було залучити кожного учасника до написання листа з пропозиціями щодо того, як зробити Естонію ще кращою. На заключному етапі проекту ми об’єднали всі написані листи в одну книгу, щоб мати змогу поділитися ними й з іншими. Ця колекція пропозицій буде цікавою для будь-кого в Естонії, оскільки вона відчиняє нам вікно в думки нашої молоді.

Наш європейський проект “Колиска” (Häll)

Ми всі народжуємося однаково. Ми всі народжуємося безпорадними. Нам усім потрібна любов та опіка наших батьків. І протягом перших двох років життя колиска стає осередком нашого існування, місцем, де ми проводимо найбільше часу: відпочиваючи, зростаючи і розвиваючись.

За сприяння Європейського фонду інтеграції громадян третіх країн, Міністерства культури Естонії та естонського Фонду інтеграції ми зібрали людей різних національностей, багато з яких найближчим часом збиралися стати батьками, для того щоб дати їм шанс побудувати колиску власноруч. Щоб допомогти їм, ми показали нашу власну колекцію колисок ручної роботи з Естонії, України, Росії, Польщі та Фінляндії.

Під час майстер-класу учасники також отримали можливість ткати дитячі ковдри та відвідувати семінари про те, як виховуються діти в різних європейських культурах, як з етнографічної так і з психологічної точки зору. Мабуть найкращою частиною кожного дня були вечори проведені разом, коли після довгої роботи ми ділилися досвідом виготовлення колисок, а також своїми колисковими піснями. Оскільки колиски є чимось настільки близьким та дорогим серцю кожного, наші майстер-класи стали справжнім хітом та набули значного висвітлення в засобах масової інформації.

Наш проект “Естонська народна іграшка” (Eesti Lelud)

Яка дитина не любить гратися іграшками? А чи було щось більш захоплююче, ніж тримати нову іграшку в руках? А що може бути краще, ніж навчитися робити іграшки власноруч? Якщо б ти отримав таку владу, то в тебе ніколи б не закінчувалися нові іграшки!

Метою нашого проекту “Естонська народна іграшка” – було зібрати молодих людей з різних етнічних, мовних, культурних та соціальних груп для створення старовинних естонських іграшок вручну. Дізнавшись про історію цих іграшок та про те як їх зробити, учасники нашого семінару отримали нагоду розширити свої знання про Естонію та поліпшити розуміння її культури. Якою б мовою вони не говорити вдома, дуже важливо, щоб наша молодь навчилася співпрацювати в багатокультурному середовищі, тим самим забезпечуючи міцне майбутнє нашої країни.

Під керівництвом професійних ремісничих, юні учасники семінару дізналися, як виготовити традиційні естонські іграшки з дерева, тканини та інших матеріалів. Вони також отримали шанс побачити подібні іграшки, виготовлені сусідніми культурами. Серія семінарів завершилася виставкою іграшок, виготовлених в вежі Grusbeke. Наш майстер-клас з виготовлення іграшок був би неможливим без щедрої підтримки Європейського фонду інтеграції громадян третіх країн, Міністерства культури Естонії та Фонду інтеграції Естонії.